За умови що: con tal de que і siempre que

Olena ayuda a una vecina con tal de que la avise antes. La vecina del cuarto tiene dos cajas y un horario raro. Olena no dice que no. Dice la condición. Te ayudo con tal de que me avises antes. Ayer avisó a las diez y Olena bajó. Hoy no ha avisado. Olena no espera en el rellano. Andrii oye la regla y la aprueba. No es sequedad. Es una hora, un aviso y luego las manos. Sofía quiere ayudar también. Olena le deja llevar un libro, no una caja pesada.

Олена допомагає сусідці за умови, що та попередить заздалегідь. У сусідки з четвертого два ящики і дивний розклад. Олена не каже «ні». Каже умову. Допоможу тобі, якщо тільки попередиш мене заздалегідь. Учора попередила о десятій, і Олена зійшла. Сьогодні не попередила. Олена не чекає на сходовому майданчику. Андрій чує правило і схвалює. Це не сухість. Це година, попередження, а потім руки. Софія теж хоче допомагати. Олена дозволяє їй нести книжку, не важкий ящик.

Firma el papel de la comunidad a condición de que le envíen una copia. El administrador pone el folio sobre el mostrador y sonríe. Olena no sonríe todavía. Firmo a condición de que me envíen una copia. La copia no es un capricho. Es el mismo texto en su casa, en su funda, no el único ejemplar que se queda allí. Andrii espera fuera y no discute con nadie. Si mandan la copia, ella firma. Si no, no. Con tal de que llegue el pdf, el bolígrafo se mueve. Sin el pdf, el papel de la comunidad espera.

Вона підписує папір спільноти за умови, що їй надішлють копію. Адміністратор кладе аркуш на стійку і усміхається. Олена ще не усміхається. Підпишу за умови, що мені надішлють копію. Копія — не примха. Це той самий текст у неї вдома, в обкладинці, а не єдиний примірник, який лишається там. Андрій чекає надворі і ні з ким не сперечається. Якщо надішлють копію, вона підписує. Якщо ні, ні. Якщо тільки прийде pdf, ручка рухається. Без pdf папір спільноти чекає.

Siempre que llega a la administración a la una, hay cola: eso pasa de verdad. No es una amenaza. Es un hábito de ese edificio a esa hora. Siempre que hay cola, esperan. Andrii se pone detrás. Sofía cuenta personas. Nadie pide un milagro. La cola de la una no depende de una condición de Olena. Depende del reloj y de mucha gente con el mismo recado. Siempre que llega a la una, hay cola. Siempre que llegan a las nueve, hay menos. Eso también lo han visto. No es subjuntivo. Es un hecho que se repite.

Щоразу, коли вона приходить в адміністрацію о першій, є черга: це справді так буває. Це не погроза. Це звичка цієї будівлі о цій годині. Щоразу, коли є черга, вони чекають. Андрій стає ззаду. Софія рахує людей. Ніхто не просить дива. Черга о першій не залежить від умови Олени. Залежить від годинника і від багатьох людей із тим самим дорученням. Щоразу, коли приходить о першій, є черга. Щоразу, коли приходять о дев’ятій, людей менше. Це вони теж бачили. Це не subjuntivo. Це факт, який повторюється.

Le deja un libro a Sofía siempre que lo devuelva el viernes. Aquí siempre que no es hábito. Es condición. El libro es de la biblioteca del cole y el viernes hay que devolverlo. Te lo dejo siempre que lo devuelvas el viernes. Sofía asiente. Si lo pierde, no hay segundo libro. Si lo mancha, tampoco. Con tal de que lo cuide, puede leerlo en la cama. A condición de que no lo lleve al patio con zumo. Sofía ríe y pone un aviso en la mesa: viernes. Andrii mira las dos frases y no las mezcla. Una describe la cola. La otra abre o cierra el préstamo.

Вона дає Софії книжку за умови, що та поверне її в п’ятницю. Тут «siempre que» — не звичка. Це умова. Книжка зі шкільної бібліотеки, і в п’ятницю її треба повернути. Даю тобі за умови, що повернеш у п’ятницю. Софія киває. Якщо загубить, другої книжки немає. Якщо забруднить, теж. Якщо тільки берегтиме, може читати в ліжку. За умови, що не понесе її у двір із соком. Софія сміється і ставить на стіл нагадування: п’ятниця. Андрій дивиться на обидві фрази і не змішує їх. Одна описує чергу. Друга відкриває або закриває позику.

Andrii resume la diferencia en una frase: la cola es un hábito, la copia es una condición. Lo dice en voz alta, para que Sofía lo oiga dos veces. Siempre que llego a la una, hay cola. Eso ya ocurrió el lunes, el miércoles y hoy. Te ayudo con tal de que me avises. Firmo a condición de que me envíen una copia. Te lo dejo siempre que lo devuelvas el viernes. Cuatro frases, dos mundos. Olena guarda el justificante en la funda y no deja la copia única. El libro vuelve el viernes o no sale de la estantería. La vecina avisará o no avisará. La cola, a la una, estará. Eso no se negocia. Se espera.

Андрій зводить різницю в одну фразу: черга — це звичка, копія — це умова. Каже вголос, щоб Софія почула двічі. Щоразу, коли я приходжу о першій, є черга. Так було в понеділок, у середу і сьогодні. Допоможу тобі, якщо тільки попередиш. Підпишу за умови, що надішлють копію. Даю тобі за умови, що повернеш у п’ятницю. Чотири фрази, два світи. Олена кладе довідку в обкладинку і не лишає єдиної копії. Книжка повертається в п’ятницю або не сходить із полиці. Сусідка попередить або ні. Черга о першій буде. Про це не домовляються. На це чекають.