Головна · Рівні · Іспанська A1 · урок 26
Чиє це: mi, tu, su
Ціль уроку
Сказати, чия це річ: мій паспорт, твоя черга, наша квартира.
Теорія
Короткі присвійні стоять перед іменником. Вони узгоджуються з річчю, не з власником.
| Хто володіє | Одна річ | Кілька речей |
|---|---|---|
| я | mi | mis |
| ти | tu | tus |
| він, вона, Ви, вони | su | sus |
| ми | nuestro / nuestra | nuestros / nuestras |
| ви (vosotros) | vuestro / vuestra | vuestros / vuestras |
- Mi casa, mis llaves. Tu hijo, tus hijos. (Мій дім, мої ключі. Твій син, твої сини.)
- Nuestro piso (piso чоловічий), nuestra cocina (наша кухня), nuestros hijos (наші сини / діти), nuestras hijas (наші доньки).
- Su не змінюється за родом речі: su padre, su madre, su coche, sus documentos. (його або її батько, мати, машина, документи.)
Su — чотири сенси
Su / sus означає і «його», і «її», і «Ваш» (usted), і «їхній». Якщо незрозуміло, чия річ, розгорніть:
- el coche de Ana (машина Ани)
- la casa de ellos (їхній дім)
- el documento de usted (Ваш документ)
Апострофа в іспанській немає. Не Ana's. Тільки de.
Артикль зникає
Не el mi libro. Або артикль, або присвійний: el libro (книга) / mi libro (моя книга). Виняток, який вже бачили: частини тіла і одяг у дії часто з артиклем, бо власник і так ясний. Me lavo las manos, не me lavo mis manos.
Словник — De quién
| Español | Українська |
|---|---|
| mi / mis | мій / мої |
| tu / tus | твій / твої |
| su / sus | його, її, Ваш, їхній |
| nuestro / nuestra | наш / наша |
| vuestro / vuestra | ваш |
| ¿de quién es? | чий |
| es mío / es mía | це моє |
| el coche | машина |
| el bolso | сумка |
| la mochila | рюкзак |
| la cita | запис |
| el turno | черга, зміна |
| el documento | документ |
| juntos | разом |
| solo / sola | сам, сама |
Цікаво знати
У школі й у лікаря вас питають не «чиї діти», а ¿Es su hijo? (Це ваш син?) Su тут ввічливе «ваш». Відповідь: Sí, es mi hijo. (Так, це мій син.) Якщо прізвища різні, це не підозра: в Іспанії два прізвища, і друге може не збігатися з вашим. Спокійна фраза: Sí, es mi hijo. Su apellido es el de su padre. (Так, це мій син. Його прізвище — батькове.)
Tu без наголосу — присвійний. Tú з наголосом — «ти». Tu casa (твій дім) і tú estás (ти є). Плутанина на письмі дуже часта, на слух їх рятує контекст.
Текст
Mi pasaporte está en mi bolso. Tus llaves están en la mesa. Nuestro piso es pequeño, pero nuestra cocina es grande. Su cita es a las diez: la cita de mi marido. ¿De quién es esta mochila? Es de mi hijo. Sus libros están en la escuela. Nuestros padres viven en Ucrania.
Мій паспорт у моїй сумці. Твої ключі на столі. Наша квартира маленька, але наша кухня велика. Його прийом о десятій: прийом мого чоловіка. Чий це рюкзак? Це рюкзак мого сина. Його книжки в школі. Наші батьки живуть в Україні.
Вправи
Питання до тексту
Де паспорт?
Показати відповіді
Питання до тексту: 1. En mi bolso. 2. De mi marido. 3. De mi hijo. 4. No, viven en Ucrania.
Mi, tu, su: 1. mi 2. mis 3. nuestro 4. nuestra 5. nuestros 6. su 7. sus 8. tu
De quién: 1. su 2. mío 3. nuestra 4. De
Що скажеш?: 1. Es de mi hija. 2. Es el apellido de mi marido. 3. Es nuestra mesa. 4. Es mi paraguas.
Швидкий підсумок
- Mi, tu, su не міняють рід. Mis, tus, sus — множина речей
- Nuestro/nuestra дивиться на річ, не на «ми»
- Su = його, її, Ваш, їхній. Якщо неясно: el coche de Ana
- Немає el mi і немає апострофа
- Tu — твій. Tú — ти