Наче це правда: como si

En la junta un vecino habla como si fuera el presidente. No lo es. El presidente está sentado a la derecha, con una carpeta y un bolígrafo, y no interrumpe. El vecino se levanta, señala la pizarra y reparte consejos. Habla como si la sala fuera suya. Habla como si tuviera la culpa el resto. Olena está en la segunda fila, con Andrii. Sofía no ha venido: es tarde y hay colegio mañana. Olena escucha el tono y no lo convierte en un hecho. Como si fuera no significa que sea.

На зборах сусід говорить так, наче він голова. Він не голова. Голова сидить праворуч, із текою і ручкою, і не перебиває. Сусід встає, показує на дошку і роздає поради. Говорить так, наче зала його. Говорить так, наче винні всі інші. Олена в другому ряду, з Андрієм. Софії немає: пізно, а завтра школа. Олена слухає тон і не перетворює його на факт. «Como si fuera» не означає, що так і є.

Explica el recibo como si no hubiera pasado nada con el cargo duplicado. El cargo sigue en la lista. Andrii lo tiene subrayado. El vecino sonríe y dice que «ya está visto». Explica el recibo como si todo estuviera claro. No está claro. Hay dos líneas iguales y nadie ha traído la corrección. Olena no discute el tono. Discute, más tarde, el papel. El vecino la mira como si ella tuviera la culpa de preguntar. Ella no baja la vista. Preguntar no es una culpa. Es una pregunta.

Він пояснює рахунок так, наче з подвійним списанням нічого не було. Списання досі в списку. Андрій його підкреслив. Сусід усміхається і каже, що «уже переглянуто». Пояснює рахунок так, наче все ясно. Не ясно. Є два однакові рядки, і ніхто не приніс виправлення. Олена не сперечається про тон. Пізніше сперечається про папір. Сусід дивиться на неї так, наче вона винна, що питає. Вона не опускає очей. Питати — не провина. Це питання.

Gasta palabras como si hubiera ganado la lotería, pero no trae papeles. Habla de obras, de pintura y de «lo que conviene». No enseña un presupuesto. No enseña un correo. Gasta minutos como si el tiempo de los demás no contara. Andrii anota tres frases y deja el resto. Un vecino de atrás susurra que ese hombre entra en todas las juntas con el mismo discurso. Olena no se une al susurro. Espera el turno. El presidente pide calma. El vecino sigue, como si no hubiera oído. Como si no hubiera pasado nada.

Він витрачає слова так, наче виграв у лотерею, але паперів не приносить. Говорить про роботи, фарбу і «що доречно». Не показує кошторису. Не показує листа. Витрачає хвилини так, наче чужий час не рахується. Андрій записує три фрази і решту лишає. Сусід ззаду шепоче, що цей чоловік заходить на всі збори з тією самою промовою. Олена до шепоту не приєднується. Чекає своєї черги. Голова просить спокою. Сусід продовжує, наче не почув. Наче нічого не сталося.

Cuando le toca, Olena dice poco. No es el presidente. El cargo sigue ahí. El tono no cambia el recibo. Andrii añade que quieren el detalle por escrito, no una explicación hecha como si el problema ya no existiera. El vecino se ríe como si eso fuera una broma. No es una broma. Sofía, en casa, preguntará cómo ha ido. Olena ya sabe la frase: ha ido como si alguien mandara, y nadie mandaba. En la calle, cuando salen, Andrii imita media frase y luego se calla. No quieren llevarse el tono a la cena.

Коли черга її, Олена каже мало. Вона не голова. Списання досі там. Тон не змінює рахунку. Андрій додає, що вони хочуть деталі письмово, а не пояснення, зроблене так, наче проблеми вже немає. Сусід сміється, наче це жарт. Це не жарт. Софія вдома спитає, як минуло. Олена вже знає фразу: минуло так, наче хтось командував, а ніхто не командував. На вулиці, коли виходять, Андрій передражнює півфрази і замовкає. Не хочуть нести цей тон до вечері.

En el portal recuentan lo que han oído, para no mezclar la comparación con el hecho. Habla como si fuera el presidente: no lo es. Explica el recibo como si no hubiera pasado nada: el cargo duplicado sigue. Explica como si todo estuviera claro: no lo está. Gasta palabras como si hubiera ganado la lotería: no trae papeles. Me mira como si yo tuviera la culpa: no la tengo. Cinco «como si», cero actas nuevas. El presidente cerrará el punto otro día. Hoy Olena no discute el tono. Hoy nombra la distancia entre la voz y el papel.

У під’їзді вони перелічують почуте, щоб не змішати порівняння з фактом. Говорить так, наче він голова: він не голова. Пояснює рахунок так, наче нічого не було: подвійне списання лишається. Пояснює так, наче все ясно: не ясно. Витрачає слова так, наче виграв у лотерею: паперів не приносить. Дивиться на мене так, наче я винна: я не винна. П’ять «como si», нуль нових протоколів. Голова закриє цей пункт іншого дня. Сьогодні Олена не сперечається про тон. Сьогодні називає відстань між голосом і папером.