Це вже було підписано: ha sido, había sido

El jueves por la mañana Olena y Andrii bajaron a la administración con el contrato del trastero bajo el brazo. El contrato fue firmado el jueves, delante del administrador y con las dos copias selladas, una para cada parte. No es un rumor del rellano: hay fecha, hay firmas y hay un ejemplar en la carpeta de casa. Desde entonces, cuando un vecino pregunta «¿ya está eso?», ellos contestan con el papel, no con la memoria.

У четвер уранці Олена й Андрій спустилися в адміністрацію з договором на комірку під пахвою. Договір підписали в четвер, перед адміністратором, з двома запечатаними копіями, по одній кожній стороні. Це не чутка з майданчика: є дата, є підписи і є примірник у домашній теці. Відтоді, коли сусід питає «уже готово?», вони відповідають папером, а не пам’яттю.

Las dos facturas pequeñas han sido pagadas. Una era del cerrajero del portal y la otra, del técnico que revisó el portero automático. Los recibos están en la misma funda, con fecha y sello. No falta ninguna de las dos. Andrii las señala con el dedo: han sido pagadas, en plural y en femenino, porque son facturas, no un recuerdo vago de «yo creo que lo dimos». El administrador confirma que en su registro también figuran como pagadas. Eso es un resultado hasta ahora, no una historia de hace tres años.

Два дрібні рахунки вже оплачені. Один — слюсаря під’їзду, другий — техніка, який перевірив домофон. Квитанції в тій самій обкладинці, з датою і печаткою. Жодної з двох не бракує. Андрій показує пальцем: оплачені, у множині і в жіночому роді, бо це рахунки, а не туманний спогад «здається, ми віддали». Адміністратор підтверджує, що в його реєстрі вони теж значаться як оплачені. Це результат дотепер, а не історія трирічної давності.

La derrama, en cambio, había sido aprobada antes de la última junta, o eso dice el acta. Un vecino del quinto asegura que «se votó en el patio, un día que tú no estabas». Andrii no discute ese recuerdo. Pregunta dónde está escrito. Si la derrama había sido aprobada antes, el acta de aquella sesión tiene que llevar la frase. Si la frase no está, el recuerdo del patio no convierte el cargo en un acuerdo. Olena quiere ver esa frase en el documento: la fecha de la junta anterior, el punto del orden del día y la palabra aprobada. Mientras no la vea, no dirá en voz alta que «ya había sido aprobada».

Внесок, навпаки, був затверджений до останніх зборів, або так каже протокол. Сусід із п’ятого запевняє, що «проголосували у дворі, того дня, коли тебе не було». Андрій цей спогад не оскаржує. Питає, де це написано. Якщо внесок був затверджений раніше, протокол тієї сесії має містити цю фразу. Якщо фрази немає, спогад про двір не перетворює списання на угоду. Олена хоче бачити цю фразу в документі: дату попередніх зборів, пункт порядку денного і слово «затверджено». Поки не побачить, уголос не скаже, що «уже був затверджений».

El sábado por la tarde piden cita para consultar el libro de actas. El conserje les deja la sala diez minutos. Andrii lee en voz baja y Olena busca la línea con el dedo. El acta de la sesión previa sí nombra la derrama; la frase está, con el participio en femenino, porque el sujeto es la derrama. Entonces sí pueden decir: había sido aprobada antes de la última junta, según el acta. No según el vecino del quinto.

У суботу по обіді записуються подивитися книгу протоколів. Консьєрж лишає їм залу на десять хвилин. Андрій читає тихо, Олена шукає рядок пальцем. Протокол попередньої сесії справді називає внесок; фраза є, з дієприкметником у жіночому роді, бо підмет — la derrama. Тоді так, можуть сказати: був затверджений до останніх зборів, згідно з протоколом. Не згідно з сусідом із п’ятого.

Salen con una foto de esa página —si la administración lo permite— o con una nota de la línea exacta. En casa, Sofía pregunta si ya está todo firmado. El contrato, sí: fue firmado el jueves. Las facturas pequeñas, sí: han sido pagadas. La derrama, solo en la medida en que el acta lo dice. Andrii no discute el recuerdo de un vecino: discute lo que el acta dice.

Виходять із фото тієї сторінки — якщо адміністрація дозволяє — або з нотаткою точного рядка. Удома Софія питає, чи вже все підписано. Договір — так: підписаний у четвер. Дрібні рахунки — так: оплачені. Внесок — лише настільки, наскільки це каже протокол. Андрій не оскаржує спогад сусіда: оскаржує те, що каже протокол.